Дата
«Реконструкція будівлі Національного цирку України з метою поліпшення термоізоляційних властивостей»
м. Київ
2020 р.
ЗМІСТ
| 1. | РЕЗЮМЕ | 3 |
| 2. | ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ | 7 |
| 3. | ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ ТА ФІНАНСУВАННЯ ТА СТАН ЙОГО ВИКОНАННЯ | 46 |
«Реконструкція будівлі Національного цирку України з метою поліпшення термоізоляційних властивостей»
| Характеристика, показники, результати аналізу та оцінки проекту | Опис або значення | |||||||
| 1. | Мета та короткий опис проекту (його компонентів) і місце його реалізації | Метою проекту є:
– зменшити енерговитратність при експлуатації будівлі цирку; – збільшити рентабельність і доходність діяльності цирку; – зменшити використання коштів державного бюджету; – зберегти конструктивні якості будівлі цирку; – підвищити вартість державного майна за рахунок капітального ремонту (реконструкції покрівлі, систем теплопостачання, вентиляції, кондиціонування, ремонту віконних систем та внутрішніх мереж). Місце реалізації: м. Київ, пл. Перемоги, буд. 2. |
||||||
| 2. | Основна сфера, якої стосується мета і результати реалізації проекту | Сфера культури | ||||||
| 3. | Головний розпорядник коштів державного бюджету Відповідальний виконавець Замовник будівництва (у разі наявності) |
Міністерство культури, молоді та спорту України;
Державне підприємство «НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦИРК УКРАЇНИ» |
||||||
| 4. | Балансоутримувач (балансоутримувачі) (у разі створення/придбання нового об’єкта – майбутній балансоутримувач) |
ДП «НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦИРК» | ||||||
| 5. | Обґрунтування необхідності реалізації проекту, результати його реалізації, у тому числі наслідки у разі, коли його не буде реалізовано | Будівля Національного цирку України, збудована у 1960 році. У 1987-1991 роках була проведена реконструкція будівлі цирку. Під час реконструкції частково були перекладені інженерні мережі будівлі (водопроводу, каналізації, опалення, електропостачання). За результатами останнього обстеження будівля цирку визнана непридатною для нормальної експлуатації (3 категорія технічного стану). Невирішення перелічених у проекті проблем призведе до значного погіршення стану будівлі цирку, не виключаючи визнання його стану аварійним, що автоматично призведе до припинення діяльності цирку, а відновлення буде потребувати більш значних капітальних вкладень, включаючи витрати на консервацію будівлі. |
||||||
| 6. | Відповідність проекту стратегічним і програмним документам | Реалізація проекту відповідає Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», затвердженої Указом Президента України від 12.01.2015 № 5/2015, Концепції реформування системи забезпечення населення культурними послугами, затвердженої Постановою Кабінету міністрів України від 23 січня 2019 р. № 27 та Комплексній державній програмі енергозбереження України, затвердженої Постановою КМУ від 05.02.1997р. № 148 | ||||||
| 7. | Наявність альтернативних способів досягнення мети проекту та результати їх аналізу | Без проведення капітального ремонту можлива втрата будівлі в цілому. Нормативний термін експлуатації спливає в 2020 році. | ||||||
| 8. | Загальна вартість реалізації проекту (тис. гривень), у тому числі за етапами: – інвестиційний етап (розроблення проекту), у тому числі вартість оформлення/придбання необхідної земельної ділянки- інвестиційний етап (реалізація проекту)- |
Загальна вартість – 300 00,00 В т.ч. розробка проекту та кошторисної документації – 22 000,00 Реалізація проекту – 278 000,00 |
||||||
| 9. | Строк реалізації проекту (місяців), у тому числі за етапами, і строк введення в експлуатацію основних засобів | 2020-2022 рр. | ||||||
| 10. | Джерела фінансування проекту (тис. гривень), у тому числі:
– власні кошти суб’єкта інвестиційної діяльності – кошти, що надаються з державного бюджету – кошти, що надаються з місцевого бюджету – залучені кошти (у тому числі під державні гарантії) – інші джерела (міжнародна технічна допомога тощо) |
Державний бюджет – 300 000,00 | ||||||
| 11. | Джерела покриття витрат (тис. гривень), у тому числі доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) | Збереження діючого закладу культури, як наслідок – продовження отримання доходів від вистав, скорочення середньорічних витрат підприємства на енергоносії, скорочення витрат на обслуговування та ремонт, збільшення кількості відвідувачів, оптимізація процесів управління та ефективності праці. | ||||||
| 12. | Показники економічної ефективності (для самоокупних проектів):
– чиста приведена вартість – внутрішня норма дохідності – дисконтований період окупності – індекс прибутковості |
|
||||||
| Показники економічного ефекту:
– співвідношення вигід і витрат (на основі аналізу вигід і витрат) – чиста приведена вартість (на основі аналізу вигід і витрат) |
|
|||||||
| 13. | Економічні наслідки:
– економія енерговитрат та енергоресурсів – економія витрат води – загальна економія витрат на експлуатацію (утримання) об’єкта інвестування після завершення реалізації проекту – збільшення обсягу експорту продукції – зменшення обсягу імпорту продукції |
З урахуванням підвищення якості послуг за рахунок збільшення обсягів показу вистав та відвідуваності цирку з 210 тис. осіб до 230 тис. осіб на рік витрати на показ вистав для 1000 осіб скоротяться більше ніж на 14%.
Зменшення витрат на експлуатацію цирку на 3546 тис. гривень на рік. в т.ч. скорочення витрат на енергоносії на 591 тис. гривень на рік |
||||||
| 14. | Соціальні наслідки:
– доступність послуги – покращення якості продукції (товарів, робіт, послуг) – відповідність стандартам і нормам, досягнення європейського рівня/стандартів – збереження робочих місць – створення нових робочих місць – інші |
1. Збереження 250 робочих місць.
2. Підвищення якості надання послуг 3.Відповідність сучасним вимогам сценічного мистецтва 4. Результатами проекту скористаються понад 230 тис. жителів та гостей міста на рік. |
||||||
| 15. | Екологічні наслідки (збільшення/зменшення обсягу викидів, забруднення навколишнього природного середовища тощо) | Екологічних наслідків немає. | ||||||
| 16. | Показник бюджетної ефективності:
1) щорічні надходження до бюджету (сплата податків, зборів та інших обов’язкових платежів тощо): – додаткові надходження до державного бюджету – додаткові надходження до місцевого бюджету – зменшення обсягу видатків державного бюджету – зменшення обсягу видатків місцевого бюджету 2) щорічні витрати на експлуатацію (утримання) основних засобів за проектом станом на початок поточного бюджетного року за джерелами фінансування (тис. гривень) (окремо до початку та після завершення інвестиційного етапу) |
Протягом розрахункового періоду (2021–2040 роки) загальний обсяг надходжень до бюджету в цілому по підприємству становить 740 089,00 тис. гривень, в тому числі:
Загальна сума ПДВ сплаченого, тис. гривень – 249 818,00 Загальна сума ЕСВ, тис. гривень – 255 434,00 Загальна сума ПДФОк, тис. гривень – 216 803,00 Загальна сума військового збору, тис. гривень – 18 034,00 Витрати на експлуатацію будівлі цирку на рік, тис. гривень: – до початку реалізації – 16 567; – після реалізації – 13 021. |
||||||
| 17. | Витрати на закупівлю товарів, робіт і послуг національного виробника, які використовуються під час реалізації проекту (тис. гривень, відсотків) | 240 000 тис. гривень або 80 %. | ||||||
| 18. | Витрати на закупівлю товарів, робіт і послуг іноземного виробника, які використовуються під час реалізації проекту (тис. гривень, відсотків), обґрунтування їх необхідності | 60 000 тис. гривень або 20 %. | ||||||
| 19. | Наявні висновки експертизи проекту відповідно до законодавства (ким, коли видані) | немає | ||||||
| 20. | Потреба та наявність необхідної дозвільної документації для реалізації проекту | не потребується | ||||||
| 21. | Контактна особа (прізвище, ім’я, по батькові, посада, підрозділ/установа, адреса, номер телефону і телефаксу, адреса електронної пошти) | Матковський Сергій Миколайович, заступник генерального директора з технічних питань, ДП «Національний цирк України», 0674480029, [email protected] |
Генеральний директор
ДП «Національний цирк України Владислав Корнієнко
«Реконструкція будівлі Національного цирку України з метою поліпшення термоізоляційних властивостей»
Мета проекту та її обґрунтування
Державне підприємство ««НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦИРК УКРАЇНИ» (далі –НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦИРК) є суб’єктом господарської діяльності, яка спрямована на досягнення соціально-культурних результатів, а саме – задоволення духовних потреб людини шляхом створення і показу циркових вистав.
Метою реалізації проекту є:
зменшення енерговитратності при експлуатації будівлі Цирку, коштів державного бюджету що виділяються на її утримання;
збільшення рентабельності і доходності діяльності Цирку, а також вартості державного майна за рахунок капітального ремонту (покрівлі, систем теплопостачання, вентиляції, кондиціонування, віконних систем та внутрішніх мереж);
збереження конструктивних якостей будівлі Цирку.
Для досягнення такої мети буде забезпечено реконструкцію покрівлі, фасадів з запровадженням енергозберігаючих технологій (заміна вікон, вітражів, дверей), конструкції вхідної групи будівлі, малої механізації та заміна крісел глядацької зали, основних мереж (водопровід, каналізація, електромережі та пожежна сигналізація) запровадження комплексу енергозберігаючих технологій з вентиляції, кондиціювання та рекуперації.
Будівля Національного цирку України, розташована за адресою: м. Київ, площа Перемоги, 2, збудована Київміськбудом у 1960 році за індивідуальним проектом, розробленим Державним інститутом з проектування сільського та колгоспного будівництва «Укрдіпросільбуд» Міністерства сільського господарства Української РСР (нині Українське державно-кооперативне проектно-вишукувальне та науково-дослідне об’єднання «УкрНДІагропроект»).
У 1987-1991 роках була проведена реконструкція будівлі цирку. Під час реконструкції частково перекладено інженерні мережі будівлі (водопроводу, каналізації, опалення, електропостачання). Виконано реконструкцію залу для глядачів – дерев’яні поручні замінено на металеві, дерев’яні каркаси стільців – на металеві, оновлено несучі опорні балки сходів. Після цього протягом останніх 30 років жодного більш-менш значного ремонту будівлі цирку не здійснювалось.
Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 11.03.1998 № 520, охор. № 332 Державний цирк визнано пам’яткою історії і архітектури місцевого значення
За результатами останнього щорічного обстеження на підставі аналізу виявлених при обстеженні дефектів та пошкоджень основних конструктивних елементів будівля Національного цирку України, визнана непридатною для нормальної експлуатації (3 категорія технічного стану).
Реалізація інвестиційного проекту передбачає проведення робіт з реконструкції будівлі з метою вдосконалення термоізоляційних властивостей будівлі, встановлення нового обладнання теплопостачання, кондиціонування та вентиляції, запровадження енергозберігаючих технологій.
Проведення запропонованих заходів дасть можливість:
зберегти пам’ятку української культури;
зменшити енерговитратність при експлуатації будівлі цирку;
збільшити рентабельність і доходність діяльності цирку;
зменшити використання коштів державного бюджету;
зберегти конструктивні якості будівлі цирку;
підвищити вартість державного майна.
Слід зазначити, що невирішення перелічених вище проблем, призведе до значного погіршення стану будівлі цирку, не виключаючи визнання його стану аварійним, що автоматично призведе до припинення діяльності цирку, а відновлення буде потребувати більш значних капітальних вкладень, включаючи витрати на консервацію будівлі.
1.1. Стан справ та проблеми.
Будівля Національного цирку України, розташована за адресою: м. Київ, площа Перемоги, 2 збудована Київміськбудом у 1960 році за індивідуальним проектом, розробленим Державним інститутом з проектування сільського та колгоспного будівництва «Укрдіпросільбуд» Міністерства сільського господарства Української РСР (нині Українське державно-кооперативне проектно-вишукувальне та науково-дослідне об’єднання «УкрНДІагропроект»).
У 1987-1991 роках здійснено реконструкцію будівлі цирку. Під час реконструкції частково перекладено інженерні мережі будівлі (водопроводу, каналізації, опалення, електропостачання). Виконано реконструкцію залу для глядачів – дерев’яні поручні замінено на металеві, дерев’яні каркаси стільців – на металеві, оновлено несучі опорні балки сходів. Після цього протягом останніх 30 років жодного більш менш значного ремонту будівлі цирку не здійснювалось.
ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ПОКАЗНИКИ ОБЄКТУ
| Рік забудови | 1960 |
| Площа забудови, м2 | 6034 |
| Будівельний об’єм, м3 | 99965 |
| Кількість поверхів (рівнів) | 4 (надземних) та цокольний |
Будівля складної конфігурації (з неповним каркасом) з несучими повздовжніми та поперечними стінами розподілена на купольну та адміністративну частини.
Купольна частина – триповерхова з цокольним поверхом круглої форми, діаметром 55,6 м, з колонадою біля входу, до якого ведуть широкі напівкруглі сходи. Висота будівлі 28,95 м. Висота цокольного поверху 3,3 м; підманежного простору 5,15 м; першого та другого поверхів 4,5 м; третього поверху 2,96 м. В цокольному поверсі розміщено приміщення цивільного захисту (бомбосховище). В будівлі розташовано адміністративні, службові приміщення та приміщення для утримання звірів. В центрі залу розміщується манеж з бар’єром та амфіцирк, який має 15 рядів на 1907 місць та дві особливі ложі. Зал для глядачів розташовано на першому та другому поверхах. Приміщення залу перекрито сферичним куполом з збірних залізобетонних сферичних просторових плит. Перекриття виконано у вигляді купола, що завершується баштою з шпилем.
Адміністративна частина – чотириповерхова будівля з цокольним поверхом, в якій розташовано артистичні, репетиційні зали, кімнати відпочинку та інші. Висота першого, другого та третього поверхів складає 4,5 м; четвертого поверху 5 м.
Будівля цирку має головні входи для глядачів та два службових входи в групу приміщень адміністрації.
Зовнішнє облицювання виконано у світлих тонах – стіни облицьовано керамічною плиткою, колони – інкерманським каменем, цоколь – рожевим гранітом.
Біля будівлі цирку є два виходи вентиляційних шахт, над якими облаштовано декоративні архітектурні споруди. Виходи мають круглу форму діаметром 3,9 м та виконані з керамічної цегли, товщиною 380 мм. На цегляну кладку спираються залізобетонні колони діаметром 350 мм. Перекриття залізобетонне, покриття з м’якої черепиці.
Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності № 3038-VI, стаття 392. Огляд, обстеження та паспортизація об’єктів.» та Постанови № 257 Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 р. «Порядок проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва», а також за вимогами п. 5.4. ДБН В.1.2-5:2007 «Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об’єктів. Науково-технічний супровід будівельних об’єктів», проводиться щорічне обстеження та паспортизація будівлі цирку.
За результатами проведеного у 2019 році товариством з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ІНЖЕНЕРНИЙ ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР» обстеження можна зробити наступні висновки:
Згідно з ДСТУ – Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків та категорії складності об’єкту будівництва» та ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ» – об’єкт відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС3.
За конструктивною схемою та складом конструкцій об’єкт відноситься до ІІІ-го ступеню вогнестійкості (згідно ДБН В.1.1 -7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва»).
Нижче наведено лише деякі графічні зображення виявлених дефектів будівлі цирку.
Обстеження стану покрівлі
Дах (горище)
При обстеженні горища виявлено, що верх купола був утеплений. На період обстеження утеплювач зруйновано і він не придатний для подальшого використання.
Кроквяний дах виконано над підкупольною частиною будівлі, стійки спираються на внутрішні цегляні стіни та залізобетонне перекриття горища (даху).
Внаслідок затікань дощових вод частина дерев’яних елементів даху потребує заміни або підсилення.
Покрівля
Покрівля купола виконана з фігурних лускоподібних металевих листів оцинкованого заліза по дерев’яній обрешітці із дощок та рейок.
В процесі експлуатації за 60 років без капітального ремонту покрівельне залізо втратило свої якості і потребує повної заміни.
На нижній площині всієї покрівлі, на поверхнях дощатої обрешітки та елементах крокв зафіксовано наявність ділянок систематичних замокань та чиселенних пошкоджень гнилизною. Елементи дерев’яної кроквяної системи даху зазнали загального фізичного зношення та розсихань – в кроквах, стійках, мауерлатах та затяжках масово присутні подовжні тріщині, з шириною від 2 до 8 мм. Виявлено пошкодження у вигляді ураження гнилизною деревини кінцівок крокв в місцях їх спирання на цегляну кладку стін.
Відзначається наявність окремих послаблень кріплень суміжних елементів кроквяної системи.
 |
 |
| Сліди замокання обрешетування | Ураження гнилизною деревини кінцівок крокв в місцях їх спирання на цегляну кладку стін |
 |
 |
| Ділянки систематичних замокань та чисельних пошкоджень гнилизною купольної частини | Корозія металевих конструкцій куполу |
Покрівля збудована з оцинкованих покрівельних листів, які з’єднані між собою одинарним фальцем, що в багатьох місцях виконано неякісно, внаслідок чого атмосферна волога просочується через стики покрівлі. Покрівля з оцинкованої сталі має місця корозії.
 |
 |
| Корозія покрівлі куполу | Пошкодження з’єднання фальців покрівлі |
Обстеження стану зовнішніх стін
Основні дефекти в вигляді відшарування облицювальної плитки на віконних відкосах та стінах, руйнування штукатурного шару цегляних стін, зруйнованого підвіконня, зіпсування естетичного виду фасаду фарбою, руйнування фарби на стінах, сліди замочування
 |
 |
 |
 |
Обстеження стану внутрішніх стін та перегородок
Під час обстеження виявлено дефекти в вигляді тріщин, слідів замочування та руйнування цегляної кладки на усіх без винятку поверхах будівлі.
 |
 |
| Сліди систематичного замочування стіни цокольного поверху | Руйнування стіни цокольного поверху |
 |
 |
| Сліди замокання та руйнування опорядження перекриття цокольного поверху | Сліди замокання та руйнування опорядження перекриття першого поверху |
Обстеження конструкцій перекриття
Під час обстеження виявлено дефекти в вигляді слідів замокання та руйнування опорядження ригелів перекриття на усіх без винятку поверхах будівлі. Визначено понаднормовий прогин та руйнування балок перекриття цокольного поверху.
 |
 |
| Руйнування залізобетонної полурами покриття цокольного поверху | Понаднормовий прогин балки покриття цокольного поверху |
 |
|
| Відсутній захисний шар бетону залізобетонної полурами покриття цокольного поверху | Ймовірність обрушення балки покриття цокольного поверху |
Тріщини між стиками плит перекриття на всіх поверхах будівлі
 |
 |
 |
 |
Інженерно-технічні системи та обладнання (системи пожежно-господарського водопроводу, каналізації, опалювання, вентиляції, автоматичного пожежогасіння, охоронної сигналізації, автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, освітлення, а також електроустаткування (трансформаторна підстанція, щитові, пускорегулюючі пристрої, акумуляторна станція аварійного освітлення і обладнання евакуаційного освітлення) та сантехнічне обладнання) фізично зношені, енерговитратні, ненадійні в роботі, на них часто виникають аварії.
Виявлені дефекти і пошкодження внутрішніх інженерних систем
| № з/п | Інженерна система | Стислий опис дефектів і пошкоджень
|
| 1 | Водопостачання холодне
|
Внутрішні водонесучі комунікації інженерного забезпечення будівлі на багатьох ділянках прийшли в ветхий стан, пофарбування місцями напівзруйноване, трубопроводи та запірна арматура мають корозійні пошкодження
|
| 2 | Водопостачання гаряче | |
| 3 | Водовідведення | |
| 4 | Опалення | Необхідна заміна теплоізоляції на подавальних трубопроводах системи опалення на технічному поверсі |
| 5 | Електропостачання | Загальна застарілість освітлювальних приладів. Існуюча електропроводка зазнала істотної втрати еластичності, внаслідок загального тривалого терміну експлуатації.
|
| 6 | Вентиляція | Активна вентиляція відсутня |
Загальний висновок: за результатами обстеження, на підставі аналізу виявлених при обстеженні дефектів та пошкоджень основних конструктивних елементів, загальний технічний стан будівлі Національного цирку України характеризується як непридатний для нормальної експлуатації (3 категорія технічного стану).
Технічний стан будівлі цирку потребує негайної реконструкції та глибокої модернізації.
Фінансові та правові можливості Національного цирку України недостатні для вирішення вищезазначених проблем. Фінансові можливості цирку обмежені бюджетною допомогою, яка покриває до 60% витрат на оплату праці, власні ж доходи цирку витрачаються на забезпечення життєдіяльності і господарських потреб (витрати на здійснення постановок циркових програм, транспортні витрати, утримання обладнання та техніки, відрядження, банківське обслуговування, охорона праці, реклама, податки та обов’язкові платежі, поточний ремонт та утримання приміщень тощо).
1.2. Характеристика стану сфери культури та стратегія її розвитку, можливі варіанти розвитку в разі реалізації та нереалізації проекту;
Культурній сфері належить провідна роль у забезпеченні соціального врегулювання розвитку суспільства. Саме вона формує необхідні умови для розвитку й самореалізації особистості у сучасному світі; сприяє засвоєнню культурних цінностей, вихованню національної гідності громадян; забезпечує збереження та поширення культурної спадщини. Організація, управління та фінансування закладів культури і мистецтва в Україні обумовлені державною культурною політикою, водночас сучасний стан розвитку галузі характеризується неефективним використанням наявних культурних і творчих ресурсів, розмиванням духовних орієнтирів, руйнуванням цілісної мережі закладів, підприємств, організацій та установ культури.
Основними завданнями державної політики у сфері культури є забезпечення необхідних організаційно-управлінських, правових, фінансово-економічних умов для створення, збереження та поширення культурних цінностей в суспільстві з метою максимального задоволення культурних запитів різних суспільних груп; прав громадян у сфері культури – свободи творчості, доступу до культурно-мистецьких цінностей; вільного функціонування і розвитку культури, включаючи і культури національних меншин; спадкоємності культурного розвитку, збереження єдиного культурного простору держави.
Сфера культури відіграє важливу роль для населення України, а також займає певне місце у світовій культурній спадщині. У частині регулювання сфери культури провідну роль відіграє уряд, оскільки створює необхідні передумови для збереження та розвитку національних культурних цінностей та благ, які слугують важливим підґрунтям для розвитку суспільства в цілому і виховання кожної окремої особистості. Розвиток сфери культури та належне державне регулювання цієї сфери стимулюють ефективну взаємодію між різними соціальними групами, а також є ключовим фактором розвитку суспільства. Крім того, завдяки цьому створюється додатковий імпульс для подальшого соціально-економічного та політичного розвитку держави.
Культурно-мистецькі заходи в державі здійснюються переважно закладами культури (музеї, цирки, філармонії, демонстратори фільмів, клубні заклади, бібліотеки, видавництва, цирки, парки культури та відпочинку, школи естетичного виховання тощо).
Аналіз динаміки кількості закладів культури та мистецтва за період з 1990 р. до 2018 р. свідчить про скорочення кількості цирків на 9,8 %, клубних закладів – на 31,6 %. Найсуттєвіше скорочення кількості таких закладів відбулось у частині бібліотек – 32,6 % та демонстраторів фільмів – 95,9 %. Така тенденція є свідченням деградації базової системи закладів культури та вимагає негайного реагування держави задля її збереження і розвитку.
Динаміка кількості закладів культури та мистецтва в Україні (1990 – 2018 рр.)
| Тип закладу культури та мистецтва | 1990 | 1995 | 2000 | 2005 | 2010 | 2018 |
| Цирки | 125 | 136 | 131 | 135 | 140 | 113 |
| Музеї | 214 | 314 | 378 | 437 | 546 | 574 |
| Бібліотеки | 25 644 | 23 816 | 20 722 | 19 821 | 19 487 | 16 200 |
| Демонстратори
фільмів |
27 211 | 16 100 | 6 877 | 3 330 | 2 196 | 1 000 |
| Клубні заклади | 25 146 | 22 954 | 20 408 | 19 149 | 18 593 | 17 100 |
Схожа тенденція спостерігається й під час аналізу динаміки відвідування закладів культури та мистецтва в Україні. За період з 1995 р. до 2018 р. зменшувалась кількість відвідувань цирків, концертних залів, музеїв, кіномеансів, що підтверджує зрушення цінностей населення з духовних до більш матеріальних, зміщення пріоритетів у бік виживання, а не соціокультурного розвитку, спочатку у 1990-ті рр. з отриманням Україною незалежності, потім після фінансової кризи 2008 р. та до сьогодні.
Динаміка відвідування закладів культури та мистецтва в Україні (1995 – 2015 рр.)
| Тип закладу культури та мистецтва | 1995 | 2000 | 2005 | 2010 | 2018 |
| Кількість відвідувань цирків за рік, млн | 8,3 | 5,7 | 6,2 | 6,6 | 6,5 |
| Кількість слухачів на концертах за рік, млн | 7,3 | 3,8 | 4,4 | 4,2 | 2,9 |
| Кількість відвідувань музеїв за рік, млн | 17,4 | 16,0 | 18,9 | 21,7 | 16,5 |
| Кількість глядачів на кіносеансах за рік, млн | 36 | 6 | 10 | 9 | 10 |
Причинами такого стану справ є, переважно, брак коштів (цей чинник посилюється також в умовах постійного зростання цін на відвідування культурно-мистецьких заходів, що є більш значним, ніж аналогічний показник за такими групами, як транспорт і зв’язок, освіта, охорона здоров’я, ресторани та готелі) та брак часу населення на культурно-розважальні заходи, що є свідченням не дуже високого рівня добробуту громадян в державі. Україна в цьому аспекті належить до країн, де спостерігається прямий зв’язок між економічними складниками та рівнем культури нації.
За результатами опитування, проведеного німецьким культурним центром «Гете-Інститут» в Україні, метою якого було виявлення диференціації задоволення потреб у послугах сфери культури у великих і малих містах, головними причинами, з яких мешканці маленьких міст не відвідують культурні заходи, є брак цікавих подій (34 %), коштів (28 %) та часу (25 %). Водночас більшість респондентів у великих містах (51 %) посилаються, насамперед, на брак часу і лише 14 % – на відсутність цікавих заходів.
Загалом сфера культури в Україні перебуває на стадії модернізації та оновлення відповідно до європейських цінностей та прагнень щодо інтеграції у світову спільноту, а також вимагає певних зрушень у напрямі реформування. У цьому контексті останніми роками було реалізовано такі ключові напрями реформи у сфері культури: реформа пам’ятко-охоронного законодавства; створення стимулів для кіновиробництва; фінансування культурно-мистецьких заходів; запровадження контрактної системи серед художнього та артистичного складу в цирках та інших закладах культури.
З урахуванням цих пріоритетних напрямів розвитку сфери культури у 2016 р. було ухвалено «Довгострокову стратегію розвитку української культури – стратегію реформ, яка покликана сприяти модернізації системи фінансування та економічної підтримки сфери культури, децентралізації управління сферою культури, формуванню національного культурного продукту та створенню єдиного інформаційно-культурного простору.
Результати впровадження стратегії розвитку можна визначити, проаналізувавши показники Державного бюджету України у частині фінансування культури і мистецтва загалом та Міністерства культури, молоді та спорту України і дійти наступних висновків.
У Зведеному бюджеті України на 2019 рік заплановано подальше зростання номінальних видатків на культуру і мистецтво. Позитивна тенденція триватиме четвертий рік поспіль. 2016 року зафіксовано їхнє зростання на рівні 21,4 %, 2017 року – на 46,2 %, 2018 року зростання на 11,3 %, 2018 – на 15,4 % (до 19 802,8 млн грн.).
Зростання бюджетних видатків на культуру і мистецтво відбудеться як за рахунок Державного бюджету України (планується 5 465,4 млн грн.), так і місцевих бюджетів (14 337,4 млн грн.).
Мал. За даними Держказначейства України і матеріалами до проекту ДБУ-2019
В Україні спостерігається високий рівень децентралізації у бюджетному фінансуванні культури та мистецтва. Протягом 2014-2016 рр. частка місцевих бюджетів сягала рекордних 82 %, у 2017-2019 рр. поступово відновлюється докризовий показник –75%.
У 2018 рік видатки розвитку Міністерства культури України зросли у 4,6 рази, з 187,6 млн грн. до 861,2 млн грн.
Фінансування бюджетних програм Міністерства культури України у номінальних показниках по загальному фонду зросло у 2018 року на 55,4 %.
Висновки. Сучасний стан державного управління сферою культури в Україні характеризується трансформаційними процесами та адаптацією до європейських стандартів. На теперішній час держава активно фінансує та розвиває культурний сектор відповідно до Концепції реформування системи забезпечення населення культурними послугами, яка має чітко затверджені цілі та терміни їх досягнення.
1.3. Характеристика наявної продукції (товарів, робіт, послуг) або наявних умов для здійснення державної функції, супутньої або пов’язаної з нею продукції (товарів, робіт, послуг), відповідність стандартам і нормам;
Історія циркового мистецтва України починається з ІХ століття. Поява ярмарків, призвела до появи “балаганів” і “цирків-стовпчиків”. Будували їх з дешевих дошок. Такий метод будівництва робив балагани схожими на звичайні сараї. Усередині ставили лавки в кілька рядів для заможних глядачів, а за ними була огорожа спеціально для стоячих місць “бідноти”. У центрі манежу зводили стовп, який підтримував купол з брезенту. Стаціонарні кам’яні циркові споруди почали будувати лише у другій половині ХІХ століття.
Цирк – заклад культури, діяльність якого спрямована на створення, публічне виконання та публічний показ циркових творів, поширення та збереження творів циркового мистецтва, забезпечення умов для розвитку циркової творчості, професійної освіти, пропаганди кращих зразків циркового мистецтва.
Метою основної діяльності цирків є розвиток циркового мистецтва і циркової діяльності, формування та задоволення потреб населення в цирковому мистецтві.
Видами основної діяльності цирку є:
Цирк є некомерційною організацією в загальноприйнятому значенні, тобто прибуток не є метою його діяльності с точки зору урахування всіх витрат на утримання трупи та господарської діяльності. Згідно з положенням та рішенням Уряду про принципи фінансування державних і муніципальних цирків державне фінансування повинне забезпечити умови для запобігання комерціалізації цирку.
Разом з тим цирк має право самостійно формувати свою економічну програму, визначати порядок реалізації квитків, послуг і продукції, установлювати на них ціни, займатися підприємницькою діяльністю в обмежених рамках, вести зовнішньоекономічну діяльність, мати валютні рахунки в банках. Цирк самостійно розпоряджається продуктами своєї інтелектуальної праці.
До основних видів діяльності цирку відносяться:
1.4. Результати аналізу ринку продукції (товарів, робіт, послуг) та/або відповідного сегмента на основі демографічного аналізу, аналізу конкуренції, SWOT-аналізу, аналізу споживачів та їх кількості, географічних меж ринку, ціноутворення.
Накопичений досвід багатовікової історії циркового мистецтва характеризує його як один з популярніших видів мистецтва серед широкого загалу, незалежно від віку та індивідуальних особливостей.
З розвитком суспільства, науково-технічного прогресу виникають нові потреби створення відповідних умов для вдосконалення та підвищення художнього і технічного рівня виконавства артистів цирку, передусім створення умов для роботи творчих циркових колективів. Циркова галузь все ще перебуває в стані, що не відповідає потребам культурного і духовного розвитку суспільства, тому потребує реформування та державної підтримки.
Циркове мистецтво зазвичай не відносять до усталеного “канону” української національної культури, однак його існування в Україні, таланти наших циркових майстрів, а також його затребуваність суспільством, особливо дітьми і молоддю, не підлягають сумніву. З огляду на все це Українська держава традиційно опікується цирковою галуззю, намагаючись зробити цирк доступним для всіх громадян.
Водночас розвиток національної циркової галузі супроводжувався упродовж останніх років численними проблемами й конфліктами, проте спроби здійснити глибокі реформи галузі, які б підвищили її творчу та фінансово-економічну ефективність, досі не увінчалися успіхом.
Сучасний стан, проблеми та перспективи галузі
До сфери управління Міністерства культури, молоді та спорту України належать 15 державних циркових підприємств, п’ять з яких перебувають на окупованих територіях. Особливістю їх функціонування є те, що артистичний персонал зосереджений, в основному, в двох державних циркових підприємствах: ДП «Державна циркова компанія України», ДП «Дирекція пересувних циркових колективів». Натомість 8 інших циркових підприємств мають власні будівлі, приміщення, транспортні засоби, але фактично не мають у своєму складі циркових творчих колективів.
Артисти і творчо-виробничий процес відірвані від засобів їх реалізації – циркових приміщень. В результаті – організаційне і творче управління галуззю як єдиним творчо-виробничим комплексом із плановим механізмом переміщення і показу українських циркових програм не здійснюється, державна фінансова підтримка, з огляду на інфляцію, має тенденцію до зменшення, доходи зростають номінально, стаціонарні цирки практично не виробляють творчого продукту (номери, атракціони), а займаються прокатом, спостерігається тенденція до зменшення відвідуваності вистав, спостерігається поступове зменшення адміністративно-господарського штату, тенденція до збільшення кредиторської і дебіторської заборгованості. Наявна диспропорція в структурі циркового репертуару, поступово зникають популярні у глядачів жанри, місцеві органи виконавчої влади приймають рішення про заборону діяльності пересувних цирків, відчувається нестача високопрофесійних артистів.
Для подолання зазначених проблем вбачається, що метою подальшого розвитку циркового мистецтва має стати створення умов для ефективного функціонування в Україні циркової справи, посилення конкурентоздатності національного цирку.
Пріоритетними напрямами діяльності Міністерства культури України щодо розвитку циркової справи в Україні (наказ від 18.05.2017 № 436) визначено, що для досягнення поставленої мети необхідне вирішення таких завдань:
Для вирішення поставлених завдань необхідно забезпечити розвиток державних циркових підприємств. Покращити їх структури, крім традиційних, мають містити наступні компоненти: підрозділи з продюсування мистецької продукції, стратегії маркетингу, довгострокового та оперативного планування, залучення позабюджетних коштів (фандрейзингу), пошуків нових ринків збуту мистецької продукції з огляду на євроінтеграцію (у зв’язку з втратою російського ринку). Модернізувати функції. Оновлені державні циркові підприємства крім свого основного завдання – виробляти і просувати український творчий продукт, мають популяризувати українське циркове мистецтво, підтримувати український фестивальний цирковий рух, дитячо-юнацькі циркові студії, молодих артистів-початківців; брати участь у розробленні проектів відповідних нормативно-правових актів.
Необхідно створити Художню раду за участю директорів державних циркових підприємств. Головна мета діяльності – розвиток і присутність у стаціонарних цирках національного контенту, виробленого художньо-артистичним складом компанії; поновити діяльність Ради директорів державних циркових підприємств, яка візьме на себе конкретні функції із забезпечення розвитку національного циркового мистецтва.
Між державними цирковими підприємствами у 2017 році укладено багатосторонню угоду про співробітництво, яка містить не лише регламент і принципи роботи Ради директорів державних циркових підприємств, механізми формування циркового конвеєра, але й передбачає:
Розвиток державної циркової справи в Україні передбачає започаткування нових підходів до менеджменту:
Помітна роль у розвитку циркової галузі має бути відведена для Міністерства культури, молоді та спорту України. Зазначений центральний орган виконавчої влади, забезпечуючи формування і реалізацію державної політики в сфері культури має сприяти:
Міністерство має також забезпечувати організаційно-методичну підтримку циркової освіти, зокрема діяльності Київської муніципальної академії естрадного і циркового мистецтва, опрацювання у встановленому порядку питання щодо можливості залучення вищих навчальних закладів в галузі фізичної культури до підготовки тренерів в окремих циркових жанрах. Вжити заходів щодо затвердження в установленому порядку правил з охорони праці та техніки безпеки у цирку, проведення щорічних курсів з техніки безпеки.
Запорукою стабільного розвитку циркової галузі в Україні є правове, економічне та організаційне забезпечення стратегічних пріоритетів, а саме:
Реалізація пріоритетів дасть можливість створення повноцінних умов розвитку циркового мистецтва та його світової конкурентоздатності.
Опис головних факторів впливу на діяльність ДП НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦИРК.
Флагманом зазначених вище процесів, головним закладом культури, який має стати ядром майбутніх реформ є Національний цирк України – один з найстаріших і найбільший стаціонарний цирк нашої держави. Нинішню будівлю цирку було відкрито у м. Києві 5 листопада 1960 року.
Національний цирк України – провідний центр циркового мистецтва, який має загальнодержавне і міжнародне визнання. На його арені виступали і виступають відомі вітчизняні і зарубіжні артисти. З одного боку це експериментальна база, де створюються і демонструються сучасні циркові програми, атракціони і номери, з другого – зберігаються і плекаються традиції класичного циркового мистецтва.
У 1998 році Київський державний цирк отримав статус Національного цирку України, що дало йому юридичне право називатися головним цирком України. На його базі створюється більшість нових номерів, які потім гастролюють по всьому світу.
Сьогодні цирк має власних артистів різних циркових жанрів, балетну трупу, один з найкращих музичних колективів. Нещодавно була покращена технічна база цирку – закуплено сучасне світлове обладнання, що дозволило значно поліпшити якість художнього сприйняття вистав. Тим не менш протягом останніх років спостерігалося деяке скорочення обсягів відвідування, пов’язане з погіршенням загальної економічної ситуації в країні.
Відповідно до стану циркового ринку у Україні, конкурентне становище ДП «Національний цирк України» можна охарактеризувати за допомогою СВОТ-аналізу.
SWOT -аналіз.
Можливості
Загрози
Сильні сторони
Слабкі сторони
1.5. Результати аналізу конкурентного потенціалу відповідального виконавця та/або балансоутримувача, зокрема можливостей розвитку, загрози та проблеми провадження діяльності.
Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом (ЄС), Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами визначено, що Україна, як європейська країна, поділяє спільну історію й спільні цінності з країнами-членами ЄС і налаштована підтримувати ці цінності.
Європейський парламент резолюцією від 13 жовтня 2005 року визнав стаціонарні та пересувні цирки частиною європейської культурної спадщини та закликав держав-членів ЄС вживати дії для подальшого визнання цирку невід’ємним елементом культурного надбання.
Українське циркове мистецтво – складова світового мистецького простору з багатими традиціями, художніми відкриттями, унікальними ноу-хау та авторськими розробками, спеціальною освітою, які визнані в усьому світі. Українські циркові артисти та їх номери постійно стають призерами спеціалізованих міжнародних конкурсів та фестивалів.
Водночас на сучасний стан циркового мистецтва в Україні впливають як політичні, соціальні та економічні умови, так і внутрішні проблеми самої циркової справи. Відбувається уповільнення організаційно-економічного та художньо-творчого розвитку, недостатньо активно розвиваються нові напрями циркового мистецтва. Падає престиж професії циркового артиста. Цирковий майновий комплекс потребує модернізації та ремонту. Деякими органами місцевого самоврядування приймаються рішення щодо заборони діяльності пересувних цирків. У Верховній Раді України зареєстровано законопроекти стосовно повної заборони у цирках тварин. Щоби не зникнути з культурно-мистецької мапи, не втратити цільову аудиторію (ба більше – залучити нові), національне циркове мистецтво стоїть перед необхідністю віднайти нову естетичну парадигму, визначитися щодо подальших шляхів свого розвитку.
У таких умовах Національний цирк України може і має стати консолідуючим центром відродження слави українського циркового мистецтва.
Метою розвитку державного підприємства «Національний цирк України» є створення творчих, економічних, матеріально-технічних умов для його широкомасштабного ефективного функціонування. Національний цирк України має стати рушійною силою, яка забезпечить розвиток національного циркового мистецтва, поширить його популярність у населення та посилить конкурентоздатність на ринку культурних послуг .
Для досягнення поставленої мети необхідне вирішення таких стратегічних завдань:
Світовий досвід переконливо свідчить, що ті держави, які в найскладніші кризові періоди свого розвитку проводили зважену, послідовну політику у сфері культури – в найкоротші терміни, з мінімальними витратами досягали значних успіхів у проведенні економічних, політичних і соціальних реформ (наприклад, свого часу Японія, Німеччина, Велика Британія тощо) і швидко піднімалися до рівня високорозвинених країн. І, навпаки, недбале ставлення до культури прирікає суспільство на жалюгідне існування і відставання від цивілізованого світу.
Нині в українській державі культурна сфера перебуває у кризовому стані. Суттєвою проблемою залишається забезпечення доступу населення до культурно-мистецьких цінностей. Відчутно посилюються процеси духовної деградації суспільства. У зв’язку із цим актуальним стає переосмислення державної політики у сфері культури з метою забезпечення необхідних умов для підтримки вітчизняної культури як основи прогресивного розвитку суспільства.
В цих умовах запропонований інвестиційний проект, з одного боку, є вкрай необхідним для досягнення цілей та завдань національного циркового мистецтва в рамках загальнодержавної культурної політики, з іншого, у разі його нереалізації може призвести до припинення діяльності національного закладу культури.
1.6. Результати громадського обговорення проекту та пропозиції, їх врахування або відхилення.
Проект не відноситься до категорії, що стосуються конституційних прав, свобод, інтересів і обов’язків громадян, а також актів, якими передбачається надання пільг чи встановлення обмежень для суб’єктів господарювання та інститутів громадянського суспільства, здійснення повноважень місцевого самоврядування, делегованих органам виконавчої влади відповідними радами. Тому проведення консультацій з громадськістю у формі публічного громадського обговорення є необов’язковим. Водночас Концептуальну записку цього інвестиційного проекту оприлюднено на офіційному сайті Мінстерства культури, молоді та спорту України.
Реалізація проекту передбачає виконання робіт з реконструкції та технічного переозброєння сценічного комплексу з подальшої інтеграцією з загальною системою управління цирком для цілей автоматизації виробничих процесів, модернізації сценічного обладнання та досягнення його відповідності сучасним викликам циркового мистецтва.
Успішна реалізація проекту дозволить створити умови для більш ефективного функціонування Національного цирку України, а кінцевим результатом реалізації проекту буде:
Основні показники, які мають бути досягнутими в результаті реалізації проекту:
За результатами останнього щорічного обстеження на підставі аналізу виявлених при обстеженні дефектів та пошкоджень основних конструктивних елементів, будівля Національного цирку України, визнана непридатною для нормальної експлуатації (3 категорія технічного стану).
Реалізація інвестиційного проекту передбачає проведення робіт з реконструкції будівлі з метою вдосконалення термоізоляційних властивостей будівлі, встановлення нового обладнання теплопостачання, кондиціонування та вентиляції, запровадження енергозберігаючих технологій, що вже мають позитивний досвід запровадження та експлуатації як в Україні, так і у світі. На цей час запропоновані заходи є найбільш ефективними, економічно доцільними та сучасними технологіями.
Без заміни старого зношеного обладнання цирку подальше функціонування та його розвиток, як закладу культури національного значення, знаходиться під загрозою – зношеність обладнання приводить до його поломок, перебоїв у роботі, що не тільки може призвести до зриву вистави, але й створює загрозу життю артистів та глядачів.
Не вирішення перелічених у проекті проблем, призведе до значного погіршення стану будівлі цирку, не виключаючи визнання його стану аварійним, що автоматично призведе до припинення діяльності цирку, а відновлення буде потребувати більш значних капітальних вкладень, включаючи витрати на консервацію будівлі.
Реалізація проекту відповідає Стратегії сталого розвитку «Україна – 2020», затвердженої Указом Президента України від 12.01.2015 № 5, Концепції реформування системи забезпечення населення культурними послугами затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23 січня 2019 р. № 27, пріоритетній цілі 4.2. «Люди мають вибір і можливість споживати доступні культурні послуги» Програми діяльності Кабінету Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 29.09.2019 № 849) та дозволить підвищити ефективність використання бюджетних коштів у сфері забезпечення населення культурними послугами та запровадження індикаторів ефективності їх використання, якісно оновити матеріально-технічне забезпечення надання культурних послуг населенню.
Проект відповідає державній цільовій економічній програмі енергоефективності і розвитку сфери виробництва енергоносіїв з відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива на 2010-2016 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 1 березня 2010 р. № 243.
Реалізація проекту відповідає вимогам розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1567 «Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів» та Комплексної державної програми енергозбереження України, основними завданнями яких є забезпечення економії традиційних паливно-енергетичних ресурсів за рахунок зменшення обсягу їх споживання та використання нетрадиційних і відновлюваних джерел енергії, що повністю узгоджується з етапами реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року як базового документа у сфері енергоефективності та енергозбереження.
ОПИС ПРОЕКТУ ТА ПРОГНОЗНИЙ ОБСЯГ ВИТРАТ
Реалізація проекту передбачає виконання робіт з реконструкції та технічного переозброєння сценічного комплексу з подальшою його інтеграцією з системою управління для автоматизації виробничих процесів цирку. Проект складається декілька напрямів реконструкції будівлі цирку, що в комплексі дадуть змогу зберегти пам’ятку архітектури, провести енергомодернізацію та забезпечать безаварійне функціонування закладу культури щонайменше на найближчі 20-25 років.
Енергомодернізація – це можливість істотно скоротити тепловтрати будівлі, які можуть бути викликані різними причинами. Основна з яких – вік старше 25 років. Під час спорудження будівлі Національного цирку України питаннями – як уникнути витоку тепла, не переймалися. З одного боку, низька вартість теплоносіїв дозволяла компенсувати тепловтрати будівлі просто підвищеною витратою енергоносіїв. З іншого боку – будівельні технології і матеріали, що існували на той час, не дозволяли домогтися якісної теплоізоляції. Після різкого зростання вартості енергоносіїв проблема витоку тепла стала дуже актуальною.
Для проведення реконструкції проектними й проектно-дослідницькими організаціями буде розроблено проектно-кошторисну документацію.
Розробка такої документації на реконструкцію будівлі цирку передбачає:
Технічне обстеження для проектування реконструкції будівлі цирку складається з наступних етапів: підготовчого, загального й детального обстеження будівлі, складання технічного висновку.
На підготовчому етапі проводяться вивчення архівних матеріалів, норм, за якими велося проектування, збір вихідних і ілюстративних матеріалів.
Метою загального обстеження є попереднє ознайомлення з будівлі і складання програми детального обстеження конструкцій.
При загальному обстеженні будівлі виконують наступні роботи:
Детальне обстеження будівлі виконується для уточнення конструктивної схеми, розмірів елементів, стану матеріалу й конструкцій в цілому.
При детальному обстеженні виконують роботи з розкриття конструкцій, випробуванню відібраних проб, перевірці й оцінці деформацій, визначенню фізико-механічних характеристик конструкції, матеріалів, ґрунтів і т.п. з використанням інструментів, приладів, устаткування для випробувань.
У технічному висновку щодо детального обстеження будівлі для проектування його реконструкції наводиться перелік документальних даних, на основі яких складений висновок: історія спорудження; опис навколишньої місцевості й загального стану будівлі по зовнішньому огляду; визначення фізичного й морального зношування; опис конструкцій, їх характеристик і стану; креслення конструкцій з деталями й обмірюваннями; розрахунки діючих навантажень і перевірочні розрахунки несучих конструкцій і підстави фундаментів; обмірні плани й розрізи будівлі, плани і розрізи шурфів, шпар; креслення розкриттів; геологічні й гідрогеологічні умови ділянки; будівельна й мерзлотна характеристика ґрунтів підстави (при необхідності); умови експлуатації; аналіз причин аварійного стану будівлі (якщо такі є); світлини фасадів і ушкоджених конструкцій; висновки й рекомендації.
Разом із завданням на проектування об’єктів замовник видає проектній організації вихідні дані:
Генеральна проектна організація на підставі отриманого від замовника завдання на проектування становить будівельний паспорт на капітальний ремонт будинків. Цей паспорт затверджується замовником.
У будівельний паспорт включається наступне:
Невід’ємну частину затвердженої проектно-кошторисної документації на становить проект організації реконструкції; він розробляється паралельно з іншими розділами проектно-кошторисної документації з метою взаємоузгодження об’ємно-планувальних, конструктивних і технологічних вузлів з умовами й методами здійснення реконструкції об’єкта.
Проект організації реконструкції розробляється проектною організацією, що виконує будівельне проектування. При розробці окремих розділів проектно-кошторисної документації субпідрядними проектними організаціями, ці організації при необхідності повинні розробляти відповідні розв’язки для включення їх у проект організації реконструкції.
Вихідними матеріалами для розробки такого проекту є:
До складу проекту організації реконструкції включаються:
У проекті організації реконструкції будуть наведені наступні техніко-економічні показники:
Загальні витрати на реконструкцію та технічне переозброєння сценічного комплексу цирку становлять 300 000,00 тис. грн., напрями використання коштів наведені у таблиці.
| № | Розділ | Сума, тис. грн. |
| 1 | Розробка проекту | 22 000,00 |
| 2. | Реконструкція покрівлі | 60 000,00 |
| 3. | Реконструкція фасадів з запровадженням енергозберігаючих технологій (заміна вікон, вітражів, дверей) | 38 000,00 |
| 4. | Запровадження комплексу енергозберігаючих технологій з вентиляції, кондиціювання та рекуперації | 55 000,00 |
| 5. | Реконструкція з елементами посилення конструкції вхідної групи адміністративної будівлі | 56 000,00 |
| 6. | Реконструкція малої механізації та заміна крісел глядацької зали | 20 000,00 |
| 7. | Реконструкція основних мереж – водопровід, каналізація, електромережі та пожежна сигналізація | 49 000,00 |
| Разом: | 300 000,00 | |
Реконструкція покрівлі.
Підтримання та відновлення початкових експлуатаційних якостей даху та покрівлі цирку відповідно до Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель та споруд буде здійснюватися шляхом проведення обов’язкових робіт з реставрації покрівлі з заміною водовідвідної системи покрівлі та окремих дерев’яних елементів даху.
Спираючись на висновки досліджень проект передбачає наступні основні види робіт:
Всі прийняті проектні рішення передбачають збільшення довговічності покрівлі.
Реконструкція фасадів із запровадженням енергозберігаючих технологій (заміна вікон, вітражів, дверей).
Відповідно до Закону України “Про енергозбереження” введено жорсткі нормативи питомого теплового потоку в системах опалення будівель. Нові нормативні показники передбачають зменшення теплоспоживання будівель до 40 % за рахунок збільшення коефіцієнта термічного опору огороджувальних конструкцій. На рис. Показані два будинки: будинок А побудований відповідно до вимог до 1994 р., і будинок Б побудований відповідно до вимог норм, введених з 1995 р. (будинок утеплений ).
На сьогодні стан зовнішнього огородження будівлі цирку знаходиться у незадовільному стані і потребує реконструкції. Значний ефект дасть використання нових типів конструкцій огородження з ефективними утеплювачами – металеві панелі типу “сандвічі”, самонесучі навісні зовнішні стіни.
Важливим напрямком енергозбереження є раціональне використання вікон і балконних дверей, через які втрачається до 50 % тепла, що надходить від системи опалення будівель. Це найбільш теплопровідні місця в системі конструкцій огороджень будівель. До того ж важливими є не лише ущільнення рам, площа вікон, балконних дверей; подвійне (потрійне) засклення і герметизація простору між шибками, але і тип скла, різна товщина шибок та відстань між ними. За малої відстані між шибками до 20 мм відбувається пряме передавання холоду (тепла), у разі великої відстані більше від 80 мм тепловтратам сприяє явище конвекції. Треба зауважити, що конструкція вікон і балконних дверей впливає не тільки на тепловтрати, а що не менш важливо, на звукоізоляцію приміщень та їх комфорт.
Планується заміна віконних та дверних блоків з профілю «ALUTECH» з енергозберігаючими склопакетами (зі склом різної товщини) з ціллю утеплення приміщення і зниження витрат на опалення. Загальна площа 1273,8 м².
Звичайні алюмінієві конструкції з одним склом, що встановлені в будівлі цирку зараз, не відповідають існуючим нормам теплопровідності та відповідно характеризується дуже значним рівнем тепловтрат. Такі профілі називаються «холодними» .
Пропоновані до заміни профілі виконані із урахуванням останніх стандартів енергозбереження і використання найсучасніших технологій. Такі профілі називаються «теплими» .
Особливості конструкції.
Конструкція профілю вікна даного типу складається із зовнішніх рам і термоізолюючої вставки, призначення якої – не давати теплу виходити крізь профіль назовні.
Головною відмінною рисою теплих алюмінієвих вікон від холодних є термоізолююча вставка (термоміст). Для додавання міцності термоміст додатково армується за допомогою скловолокна. За рахунок цього конструкція успішно протистоїть як механічним ударам невеликої сили, так і різким перепадам температур.
Конструктивна відмінність холодного алюмінієвого профілю(ліворуч) від теплого(праворуч).
Теплі вікна з алюмінію, у порівнянні із пластиковими, мають додаткові переваги, серед яких варто відзначити наступні:
Підвищена довговічність термін служби ПВХ конструкцій становить 50-70 років. Алюмінієві вікна з теплим профілем здатні служити понад 80 років.
Стійкість до негативних проявів зовнішнього середовища. Сильний мороз і палюче літнє сонце не проблема для вікон на основі алюмінієвого профілю. Пластикові вікна можуть пожовкнути, на них можуть утворюватися мікротріщини, що розростаються із часом. Алюмінієві ж конструкції позбавлені таких недоліків.
Відмінна міцність. Алюміній – це, нехай і відносно м’який, але метал. Тому його міцність не йде ні в яке порівняння з міцністю пластику – вона набагато вище. Дана особливість алюмінієвого профілю успішно застосовується для створення масивних скляних конструкцій. Метал не горючий, має невелику питому масу, а тому алюмінієві системи, не тільки «теплі», але й «холодні», прекрасно підходять для скління великих площ. Висока міцність алюмінієвих вікон дозволяє виготовляти їх висотою більш 3,5 метра, на відміну від дерев’яних або ПВХ профілів.
Енергоефективність. Ефективність збереження тепла в деяких моделях «теплого» алюмінієвого профілю вище, чим в «побратимів» виконаних з полівінілхлориду (ПВХ). Дана особливість позначається на температурі повітря в приміщенні, що примикає до вікна – у ньому відчутне тепліше.
Невимогливість у догляді. Алюмінієві вікна, на відміну від пластикових, а вже тим більше дерев’яних, не вимагають особливого відходу. Їм не страшні засоби, що навіть чистять, з агресивним середовищем.
Дизайн. «Теплий» профіль алюмінієвих вікон з успіхом здатний вписати в практично будь-який існуючий інтер’єр. Його можна замовити різних квітів, форм і фактур.
Запровадження комплексу енергозберігаючих технологій з вентиляції, кондиціювання та рекуперації.
Рекуперація – спосіб зберегти до 80-90% енергії, яка витрачається на опалення/охолодження повітря у теплоізольованому будинку через вентиляцію та провітрювання. Вирахувано, що зменшення перепаду температури між подачею та відтоком повітря із будівлі лише на один градус Цельсію – це плюс 6% до енергозбереження.
Проста рекупераційна система показана на рисунку, де пояснюється принцип її дії. Припливне повітря обмінюється тепловою енергією з тим, що видаляється, таким чином знижуючи до мінімуму перепад температур між цими повітряними масами.
Принцип роботи примусової (механічної) системи вентиляції із рекуперацією тепла
Сучасні рекуператори виконують значний обсяг щодо автоматичного підтримання різних функцій повітрообміну та є комплексним рішенням для забезпечення адекватної вентиляції будівлі. Це справжнє «серце» примусової вентиляції.
Економія енергоресурсів досягається за рахунок принципу дії приладу, а саме:
Залежно від сезону прилади можуть охолоджувати / нагрівати повітряні маси без використання великої кількості енергії. Завдяки застосуванню подібного обладнання можна на 85% знизити енерговитрати, при цьому, прилади екологічно безпечні і не завдають шкоди навколишньому середовищу.
Реконструкція з елементами посилення конструкції вхідної групи адміністративної будівлі
У зв’язку з систематичним замочуванням поверхонь несучих та огороджуючих конструкцій головного входу всі елементи підсилення зазнали значних пошкоджень Необхідно виконати реконструкцію головного входу цокольного поверху включаючи заходи з влаштування гідроізоляції, перекладки стін, заміні несучих конструкцій.
Основні дефекти в вигляді відсутності заповнення стиків між гранітними плитами, руйнування плит, вертикальне відхилення гранітних плит цокольної частини головного входу від вертикального положення дивись фото.
Реконструкція основних мереж – водопровід, каналізація, електромережі та пожежна сигналізація
Нормативний термін служби сталевих водопровідних труб і труб каналізації становить п’ятнадцять років. Протягом перших п’яти років експлуатації внутрішня поверхня труб водопроводу заростає, а на поверхні з’являється вологий конденсат, не кажучи вже про те, що вони витримують великі динамічні навантаження. На теперішній час водопровідні мережі цирку знаходяться у незадовільному стані і потребують зімни на нові сучасні матеріали – пластикові та металопластикові труби із корисним терміном експлуатації понад 50 років.
Будівля цирку характеризується загальною застарілістю освітлювальних приладів та пожежної сигналізації. Існуюча електропроводка зазнала істотної втрати еластичності, внаслідок загального тривалого терміну експлуатації об’єкту – 60 років і потребує заміни для забезпечення безаварійної експлуатації.
Реконструкція малої механізації та заміна крісел глядацької зали
Мала механізація глядацької зали капітально не відновлювалася протягом 60 років, технічно і морально застаріла, не відповідає вимогам організації сучасного циркового шоу.
Крісла глядацької зали в більшості зруйновані, будучи дерев’яними – ергономічно не зручні, не придатні для зручного сидіння протягом 2-2,5 годин (середня протяжність циркової вистави).
Загальні витрати на реконструкцію та технічне переозброєння сценічного комплексу цирку становлять 300 000,00 тис. грн., напрями використання коштів наведені у таблиці.
| № | Розділ | Сума, тис. грн. |
| 1 | Розробка проекту | 22 000,00 |
| 2. | Реконструкція покрівлі | 60 000,00 |
| 3. | Реконструкція фасадів із запровадженням енергозберігаючих технологій (заміна вікон, вітражів, дверей) | 38 000,00 |
| 4. | Запровадження комплексу енергозберігаючих технологій з вентиляції, кондиціювання та рекуперації | 55 000,00 |
| 5. | Реконструкція з елементами посилення конструкції вхідної групи адміністративної будівлі | 56 000,00 |
| 6. | Реконструкція малої механізації та заміна крісел глядацької зали | 20 000,00 |
| 7. | Реконструкція основних мереж – водопровід, каналізація, електромережі та пожежна сигналізація | 49 000,00 |
| Разом: | 3000,00 | |
Проведення реконструкції не потребує виділення додаткових земельних ділянок, усі необхідні роботи будуть проведені у межах наданої у постійне користування ДП «Національний цирк» земельної ділянки загальною площею 0,91 га для експлуатації і обслуговування творчо-виробничої споруди та допоміжних будівель, розташованої за адресою м. Київ, площа Перемоги 2.
Цирк обладнаний системами енергозабезпечення (тепло, електроенергія, гаряча вода, холодна вода, каналізація) від міських мереж. Для обліку енергоресурсів є лічильники.
Електропостачання. Здійснюється на підставі договору з ПрАТ “ДТЕК Київські електромережі”. Приєднана потужність – 3000 кВт. Облік використаної електроенергії здійснюється приладами обліку.
Теплопостачання здійснюється на підставі договору з КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО». Теплова енергія постачається з максимальним тепловим навантаженням 2000 Гкал/рік. Облік теплової енергії здійснюється приладами обліку.
Водопостачання та водовідведення. Здійснюється на підставі договору з ПрАТ АК «Київводоканал». Споживання води здійснюється на безлімітній основі. Спожита вода обліковується приладами обліку.
Реалізація проекту не передбачає вирішення екологічних проблем.
ДП «Національний цирк» не є серйозним джерелом забруднення навколишнього середовища. Усі відходи, що можуть виникати при здійсненні діяльності, – це побутові відходи і застаріле обладнання.
Побутові відходи накопичують у сміттєзбиральних контейнерах, що потім очищаються спеціальними міськими службами. Застаріле обладнання здається на спеціальний склад, де розбирається по запчастинах, частина з яких здається на металобрухт, а деталі, що залишилися, використовуються для ремонтних робіт. Тверді побутові відходи вивозяться за договором з міськими комунальними службами на смітник.
Реалізація проекту потребує розроблення проектно-кошторисної документації та її затвердження у відповідності до ДБН А.2.2-3- 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» та ДБН А.2.2-3:2014 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва».
Організаційний план-графік
| Найменування заходу | Прогнозні строки здійснення заходу | Вартість виконаннятис. грн. | Очікуваний результат | |
| початок | закінчення | |||
| Розроблення та затвердження проектно-кошторисної документації | Червень 2020 | Вересень 2020 | 22 000,00 | Розроблена проектно-кошторисна документація |
| Проведення державної експертизи проектно-кошторисної документації | Жовтень 2020 | Листопад 2020 | Позитивний експертний висновок на проектно-кошторисну документацію | |
| Реконструкція покрівлі | Квітень 2021 | Вересень 2021 | 60 000,00 | Виправлення аварійного стану, запобігання подальшій руйнації будівлі |
| Реконструкція фасадів із запровадженням енергозберігаючих технологій (заміна вікон, вітражів, дверей) | Квітень 2021 | Вересень 2021 | 38 000,00 | Оновлення будівлі, енергозбереження |
| Запровадження комплексу енергозберігаючих технологій з вентиляції, кондиціювання та рекуперації) | Квітень 2021 | Вересень 2021 | 55000,00 | Покращення мікроклімату цирку, економія енергоресурсів |
| Реконструкція з елементами посилення конструкції вхідної групи адміністративної будівлі | Липень 2021 | Травень 2022 | 56 000,00 | Запобігання руйнації будівлі |
| Реконструкція малої механізації та заміна крісел глядацької зали | Червень 2022 | Серпень 2022 | 20 000,00 | Забезпечення безпеки виступів артистів та підвищення комфорту глядачів |
| Реконструкція основних мереж – водопровід, каналізація, електромережі та пожежна сигналізація | Квітень 2021 | Вересень 2022 | 49 000,00 | Подовження терміну використання внутрішніх інженерних мереж на наступні 50 років |
Метою основної діяльності цирку є розвиток циркового мистецтва, формування та задоволення потреб населення в цирковому мистецтві. Основна діяльність цирку не має на меті одержання прибутку в загальноекономічному значенні.
Відповідно до основних видів діяльності сформована й організаційно-штатна структура підприємства. Діяльність підприємства забезпечують 250 працівників, в тому числі:
Діяльність цирку, пов’язана зі створенням та публічним показом циркових вистав, організацією гастролей, фестивалів, конкурсів, здійснюється відповідно до планів, затверджених керівництвом цирку.
Оплата праці артистичного та художнього персоналу здійснюється відповідно до Положення про умови оплати праці працівників, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.
Національний цирк України здійснює свою діяльність відповідно до колективного договору, Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку, Типового положення про преміювання працівників цирку, Положення про порядок тарифікації артистичного та художнього персоналу цирку, інших нормативно-правових актів, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв, а також трудових договорів між суб’єктами циркової діяльності.
За роки діяльності цирку сформовано штат висококласних фахівців, тому додаткове навчання персоналу не потрібно. Працівники, що будуть обслуговувати нове обладнання будуть присутні при монтажу.
Так же як основна діяльність цирку є некомерційною, так і реалізація інвестиційного проекту не передбачає створення нових видів продукції, а спрямована насамперед на підвищення мистецької якості циркових вистав, створення комфортних умов для відвідувачів та скорочення витрат на енергоносії.
Для реалізації проекту не потрібно отримання дозвільних документів.
| Найменування
заходу |
Витрати за роками реалізації проекту, тис. грн. | Усього
тис. гр.
|
||
| 2020 | 2021 | 2022 | ||
| 1. Інвестиційний етап (розроблення): | ||||
| Дослідження та розробка проектно-кошторисної документації; | 22000,00 | – | 22000,00 | |
| Разом | 22000,00 | – | 22000,00 | |
| II. Інвестиційний етап (реалізація): будівельні роботи, устаткування, обладнання, меблі, інвентар тощо, пусконалагоджувальні роботи адміністративні витрати, інші витрати |
||||
| будівельні роботи з реконструкція покрівлі | 60 000,00 | 60 000,00 | ||
| Реконструкція фасадів із запровадженням енергозберігаючих технологій (заміна вікон, вітражів, дверей) | 38 000,00 | 38 000,00 | ||
| будівельні роботи з реконструкція конструкції вхідної групи адміністративної будівлі | 56 000,00 | 56 000,00 | ||
| устаткування, обладнання з вентиляції, кондиціювання та рекуперації | 55 000,00 | 55000,00 | ||
| Реконструкція малої механізації та заміна крісел глядацької зали | 20 000,00 | 20 000,00 | ||
| Реконструкція основних мереж – водопровід, каналізація, електромережі та пожежна сигналізація | 24000,00 | 25000,00 | 49 000,00 | |
| Разом: | 22000,00 | 177 000,00 | 101 000,00 | 300 000,00 |
| Усього, у тому числі за джерелами фінансування: |
||||
| Державний бюджет | 22000,00 | 177 000,00 | 101 000,00 | 300 000,00 |
1) інформація про балансоутримувача.
Майно перебуває на балансі ДП «Національний цирк України» з правом господарського відання.
Нежитлова будівля загальною площею 17048,64 кв. м., за адресою м. Київ, пл. Перемоги, 2.
Форма власності – державна, власник – держава Україна в особі Міністерства культури, молоді та спорту України.
Підстава – свідоцтво про право власності на нерухоме майно.
2) витрати на забезпечення функціонування активів (основних засобів) до початку і після завершення реалізації проекту.
Реалізація проекту з реконструкції будівлі цирку дасть значну економію витрат на обслуговування будівлі та використання енергоносіїв.
Витрати на експлуатацію
(тис. гривень)
| Витрати | Щорічний обсяг витрат | Різниця | |
| до початку реалізації проекту (фактичний) | після завершення реалізації проекту (прогнозний) | ||
| Матеріальні витрати на сировину та матеріали | -2 966,7 | -2 076,7 | 890 |
| Витрати на ресурси (опалення) | -1 996,7 | -1 597,4 | 400 |
| Витрати на ресурси (електроенергія) | -1 276,0 | -1 084,6 | 191 |
| Заробітна плата | -48 675,0 | -48 675,0 | 0 |
| Нарахування | -11 438,6 | -11 438,6 | 0 |
| Адміністративні та інші експлуатаційні витрати | -10 328,0 | -8 262,4 | 2 066 |
| Разом | -76 681 | -73 135 | 3 546 |
АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЕКТУ
| Витрати | Собівартість показу вистави
на одного глядача, тис. грн. |
|
| до початку реалізації проекту (фактичний) (150 тис. глядачів на рік) | після завершення реалізації проекту (прогнозний) (230 тис. глядачів на рік) | |
| Матеріальні витрати на сировину та матеріали | 0,0141 | 0,0090 |
| Витрати на ресурси (опалення) | 0,0095 | 0,0070 |
| Витрати на ресурси (електроенергія) | 0,0061 | 0,0047 |
| Заробітна плата | 0,2852 | 0,2614 |
| Нарахування | 0,0694 | 0,0016 |
| Адміністративні та інші експлуатаційні витрати | 0,0490 | 0,0359 |
| Разом | 0,4332 | 0,3196 |
Відповідно до запропонованої методики розрахунків проект є самоокупним та характеризується наступними показниками ефективності.
| Чиста приведена вартість/NPV | тис.грн | 18244 |
| Внутрішня норма дохідності/IRR | % | 14% |
| Індекс прибутковості/PI | 1,08 | |
| Дисконтований період окупності/DPP | років, місяців | 14 |
Інвестиційний проект спрямовано на збереження, відновлення та розвиток однієї з ключових складових культурної інфраструктури Києва. Невирішення існуючих проблем з експлуатацією може призвести до припинення діяльності Цирку, так як без засобів механізації та автоматизації на теперішній час неможливе ефективне ведення господарської діяльності підприємства. В результаті реалізації проекту буде збережено майже 250 робочих місць, підвищено якість надання послуг, результатами проекту скористаються понад 230 тис. жителів та гостей міста на рік.
Цирк не є серйозним джерелом забруднення навколишнього середовища. Усі відходи, що утворюються в результаті діяльності – це побутові відходи і застаріле обладнання. Побутові відходи накопичують у сміттєзбиральних контейнерах, що потім очищаються спеціальними міськими службами. Застаріле обладнання здається на спеціальний склад, де розбирається по запчастинах, частина з яких здається на металобрухт, а деталі, що залишилися, використовуються для ремонтних робіт. Тверді побутові відходи вивозяться за договором з міськими комунальними службами на смітник.
Економічні результати проекту:
скорочення витрат на електроносії та експлуатаційні витрати;
збільшення обсягів показу вистав та відвідуваності цирку;
зменшення собівартості показу вистав на одного глядача;
Підвищення прибутковості господарської діяльності підприємства (якщо не враховувати витрати на оплату праці, що компенсуються з державного бюджету).
Таким чином, співвідношення вигід та витрат від реалізації проекту становить 1:1,3, тобто кожна гривня витрат на реалізацію проекту згенерує близько 1,3 грн. у майбутньому. Детальний аналіз наведено в Додатках.
Розрахунок економічних показників ефективності витрат на реалізацію окремо інвестиційного та експлуатаційного етапу проекту, зокрема:
інвестиційні витрати на створення одиниці товару/послуги (зокрема на 1 кв. метр, одного споживача). Протягом розрахункового періоду заходи, що будуть проводитись цирком відвідають понад 4,50 млн. глядачів, таким чином, виходячи із загальної вартості проекту, інвестиційні витрати на 1 глядача становлять 67 грн;
експлуатаційні витрати на одиницю товару/роботи/послуги у процесі функціонування об’єкта інвестування до початку і після завершення реалізації проекту. За рахунок збільшення обсягів показу вистав та відвідуваності цирку з 210 тис. осіб до 230 тис. осіб на рік витрати на показ вистав для 1000 осіб скоротяться на 14%;
економія витрат на експлуатацію об’єкта інвестування після завершення реалізації проекту. З урахуванням середньорічних витрат підприємства та економічного ефекту від встановлення нового енергоощадного обладнання загальна економія по сплаті за енергоносії складе щонайменше 591 тис. грн. на рік, скорочення витрат на експлуатацію цирку становить 2 955 тис грн на рік, що відповідно позитивно позначиться на загальному обсязі щорічної державної субсидії, що надається на оплату праці та енергоносіїв;
витрат на закупівлю товарів, робіт, послуг національного та іноземного виробника, які використовуються під час реалізації проекту. Реалізація інвестиційного проекту передбачає закупівлю імпортного обладнання на загальну суму 60 000 тис. грн. або 20%. Аналогів такого обладнання, а це в основному обладнання вентиляції та рекуперація, підйомні механізми, в Україні не виробляється. Придбання сучасного імпортного обладнання значно скоротить витрати на обслуговування та діяльність цирку, присутність співробітників при проведені шефмонтажу дозволить провести навчання.
Протягом розрахункового періоду (2021-2040 роки) загальний обсяг надходжень до бюджету в цілому по підприємству становитиме 740 089,00 тис. грн., в тому числі:
ПДВ, тис. грн.– 249 818,0;
ЕСВ, тис. грн.– 255 434,0;
ПДФОк, тис. грн.– 216 803,0;
військовий збір, тис. грн.– 18 034,0.
Запропонований проект не пов’язаний з жодним інвестиційним проектом ДП «Національний цирк України», оскільки такі на сьогодні відсутні.
У разі, якщо запропонований до розгляду інвестиційний проект не буде фінансово підтриманий Державою, головним ризиком є загроза втрати будівлі Цирку. Запропоновані до реалізації в межах інвестиційного проекту заходи, спрямовані на усунення такого ризику.
Усунення потенційних ризиків відповідно до стадій інвестиційного проекту:
розробка проектно-кошторисної документації буде виконана з залученням спеціалізованого підприємства, що має відповідну ліцензію та досвід у виконанні таких робіт, та затверджена в установленому порядку.
для будівельної стадії (здійснення ремонту, доставка, установка, налагодження устаткування) єдиною проблемою може бути збільшення строків поставки необхідного устаткування. Кілька тижнів затримки практично не позначаються на кінцевих фінансових результатах.
Вплив несприятливих факторів на перших двох етапах реалізації проекту зведено до мінімуму.
Фінансово-економічні ризики пов’язані з можливою зміною структури фінансових потоків, обумовлених зміною попиту, цін на матеріали, податкової політики держави тощо. Виникнення другої події так само малоймовірно, тому що при проведенні розрахунків був закладений щорічний зріст матеріальних витрат на рівні 5%, при цьому ціни на послуги при розрахунках проекту не змінювалися, що дає додаткову стійкість проекту.
Технічні ризики, відсутні, тому що реалізація проекту не передбачає впровадження нових технологій – обладнання, що встановлюватиметься, використовується понад 10 років і не має негативних відгуків.
Соціальний ризик пов’язаний з можливою низькою кваліфікацією персоналу. Якщо розглядати цей ризик в розрізі основної діяльності цирку – такий ризик відсутній, так як колектив цирку формувався протягом десятиліть і вважається одним з самих високо професійний в Україні, що підтверджується статусом цирку «національний». Соціальний ризик при проведені ремонтних робіт та монтажу обладнання також практично відсутній, оскільки проведення вказаних робіт потребує спеціальних навичок і знань, а, відповідно, й спеціального навчання. Тому можливість застосування при проведені ремонтних робіт некваліфікованого персоналу відсутня.
Оцінка ризиків інвестиційного проекту відповідно до загальної практики проводиться для розрахунку економічного ефекту проекту у майбутніх періодах, тобто проведення розрахунків щодо реальної ставки дисконтування результатів діяльності комерційного підприємства та дисконтування доходів від реалізації проекту.
Цирк є некомерційною установою, тому згідно з листом-роз’ясненням Мінекономрозвитку від 01.09.2015 №3921-02 28937-03 для дисконтування майбутніх грошових потоків використовується ставка дисконтування на рівні 4,5% – соціальна ставка дисконтування для проектів, що реалізуються у сферах, де держава повністю забезпечує надання послуг і відсутній ринок бізнес послуг.
ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ТА УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТОМ
| Повне найменування юридичної особи та скорочене у разі його наявності | ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО “НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦИРК УКРАЇНИ” (ДП “НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦИРК УКРАЇНИ”) |
| Організаційно-правова форма | ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО |
| Ідентифікаційний код юридичної особи | 02174618 |
| Місцезнаходження юридичної особи | 01135, м.Київ, ПЛОЩА ПЕРЕМОГИ, будинок 2 |
| Контактна особа |
Матковський Сергій Миколайович, заступник генерального директора з технічних питань, ДП «Національний цирк України», 0674480029, [email protected] |
Державне підприємство «Національний цирк України» є об’єктом державної власності, за організаційно-правовою формою є державним підприємством. Цирк належить до сфери управління Міністерства культури, молоді та спорту України і є державним закладом культури з національним статусом.
Цирк був створений 25 січня 1875 року.
Статус національного Цирку надано Указом Президента України від 29.10.1998 року за № 1197/98.
Метою основної діяльності Цирку є розвиток і популяризація національного циркового мистецтва і циркової справи та задоволення потреб населення у цьому виді мистецтва.
Види діяльності за КВЕД;
Код КВЕД 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок;
Код КВЕД 90.01 Театральна та концертна діяльність (основний);
Код КВЕД 90.02 Діяльність із підтримання театральних і концертних заходів;
Код КВЕД 93.29 Організування інших видів відпочинку та розваг;
Код КВЕД 55.10 Діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування;
Код КВЕД 73.11 Рекламні агентства
Сучасна будівля Національного цирку України розрахована на 2100 місць, Київський цирк був відкритий в 1961 році. Будівля цирку – найбільша купольна будівля в місті. Проект будівлі цирку створив архітектор Жукові. У 1968 році в Києві на манежі цирку демонструвалася міжнародна циркова програма. У ній брали участь артисти зі всіх соціалістичних країн і Радянського Союзу
ДП «НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦИРК» діє на підставі Статуту, затвердженого Міністерством культури, молоді та спорту України, є юридичною особою.
Майно ДП «НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦИРК» перебуває у державній власності і закріплене за цирком на праві господарського відання.
Цирк є некомерційною організацією в загальноприйнятому значенні, тобто прибуток не є метою його діяльності с точки зору урахування всіх витрат на утримання трупи та господарської діяльності. Згідно з положенням та рішенням Уряду про принципи фінансування державних і муніципальних цирків державне фінансування повинне забезпечити умови для запобігання комерціалізації цирку.
Разом з тим цирк має право самостійне формувати свою економічну програму, визначати порядок реалізації квитків, послуг і продукції, установлювати на них ціни, займатися підприємницькою діяльністю в обмежених рамках, вести зовнішньоекономічну діяльність, мати валютні рахунки в банках. Цирк самостійно розпоряджається продуктами своєї інтелектуальної праці.
До основних видів діяльності цирку відносяться:
створення й показ спектаклів, організація гастролей, концертів, проведення творчих вечорів, фестивалів і конкурсів;
підготовка спектаклів, концертів, вистав по договорах з іншими юридичними й фізичними особами для показу на їхніх власних майданчиках, по телебаченню і т.д.;
організація інших заходів художньо-творчого характеру;
проведення стажувань провідними майстрами й діячами цирку;
надання іншим організаціям по договорах постановочних послуг;
виготовлення на замовлення предметів художнього оформлення спектаклів, концертів, вистав;
підготовка, тиражування й реалізація інформаційно-довідкових видань, копій відеоматеріалів і фонограм;
прокат і реалізація костюмів, взуття, устаткування, реквізиту, бутафорій, гримувальних і т.д.
Цирк має право здійснювати підприємницьку діяльність лише настільки, наскільки це служить цілям, для яких він створений. До підприємницької активності цирку відносяться наступні види діяльності:
реалізація й здача в оренду основних фондів і майна цирку для цілей, не пов’язаних з основною діяльністю;
надання посередницьких послуг;
участь на паях у діяльності комерційних організацій;
придбання акцій, облігацій і інших цінних паперів;
діяльність, що приносить дохід і не передбачена статутом, відповідна до мети створення цирку.
Організаційно-штатна структура підприємства.
Діяльність підприємства забезпечують 250 працівників, в тому числі:
керівні працівники – 40 осіб;
художній персонал – 43 особи;
артистичний персонал – 62 особи;
інший персонал – 105 осіб.
Основними видами надходжень ДП «Національний цирк України» є надходження з державного бюджету фінансової підтримки, що спрямовується на компенсацію витрат на оплату праці працівників цирку та надходження від продажу квитків на вистави та дохід від надання в оренду приміщень цирку.
Динаміка надходжень та напрямки витрат отриманих коштів наведені у таблиці.
Динаміка фінансово-господарських показників ДП «Національний цирк України»
| № п/п | Показники фінансово – економічної діяльності | Одиниця виміру | 2017 | 2018 | 2019 |
| 1 | Кількість вистав | вистави | 228 | 205 | 215 |
| 2 | Кількість глядачів | тис. чол. | 265,9 | 248,6 | 210,8 |
| 3 | Доход від вистав | тис. грн. | 56700,7 | 62317,8 | 61336,5 |
| 4 | Доход від послуг | тис. грн. | 6382,6 | 6 476 | 6500 |
| 5 | Всього доходів від власної діяльності | тис. грн. | 63 577,20 | 69 247,40 | 68 262,30 |
| 6 | Бюджетна фінансова підтримка | тис. грн. | 26 300,00 | 28 700 | 29 200 |
| 7 | Всього доходів цирку | тис. грн. | 89 877,20 | 97 947,40 | 97 462,30 |
Як ми бачимо, основним джерелом фінансування діяльності цирку власні доходи цирку, бюджетні дотації складають лише 30% від загального обсягу надходжень.
Основні показники, що визначають фінансово-господарський стан підприємства наведені в Додатках до проекту.
Як видно з представлених даних протягом 2018-2019 рр., основні показники підприємства, що характеризують фінансовий стан, мають позитивну динаміку, що свідчить про зростання надходжень з державного бюджету на утримання ДП «Національний цирк України» та більш ефективну діяльність підприємства у веденні господарства – зростання обсягів вистав та глядачів, а відповідно зростання надходжень від продажу квитків.
Адміністрація цирку виконує роль замовника робіт по проекту.
Ініціатор проекту, яким є Міністерство культури, молоді та спорту України, здійснює фінансування проекту за рахунок коштів державного бюджету, забезпечує належний контроль за цільове використання цих коштів та моніторинг результатів реалізації даного проекту.
Розподіл функцій між ініціатором та замовником визначається їх статусом. Ініціатор, як орган центральної влади, виконує представницькі функції проекту, організовує моніторинг результатів проекту, забезпечує, при необхідності, співфінансування проекту. Заявник організовую діяльність по проекту, бере в його реалізації безпосередню участь, забезпечує власними коштами фінансову сталість проекту.
В якості Замовника цирк оголошує відкриті торги на конкурсний відбір підрядника робіт по проекту, укладає договір з переможцем торгів, приймає виконані роботи і поставки за договором та виконує інші функції Замовника.
Для забезпечення незалежного контролю за виконанням робіт по проекту цирк укладає договір з установою з технічного нагляду, яка виконує функції супервайзінга при виконанні робіт.
Команда, що виконуватиме проект – це уповноважені особи від адміністрації цирку, які мають досвід в організації таких проектів та проведенні робіт з капітального ремонту будівлі та інженерних систем цирку.
Генеральний директор Владислав Корнієнко
III. ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ І ФІНАНСУВАННЯ ТА СТАН ЙОГО ВИКОНАННЯ
«Реконструкція будівлі Національного цирку України з метою поліпшення термоізоляційних властивостей»
| Найменування
заходу |
Витрати за роками реалізації проекту, тис. грн. | Усього
тис. гр.
|
||
| 2020 | 2021 | 2022 | ||
| 1. Інвестиційний етап (розроблення): | ||||
| Дослідження та розробка проектно-кошторисної документації; | 22000,00 | – | 22000,00 | |
| Разом | 22000,00 | – | 22000,00 | |
| II. Інвестиційний етап (реалізація): будівельні роботи, устаткування, обладнання, меблі, інвентар тощо, пусконалагоджувальні роботи адміністративні витрати, інші витрати |
||||
| будівельні роботи з реконструкція покрівлі | 60 000,00 | 60 000,00 | ||
| Реконструкція фасадів із запровадженням енергозберігаючих технологій (заміна вікон, вітражів, дверей) | 38 000,00 | 38 000,00 | ||
| будівельні роботи з реконструкція конструкції вхідної групи адміністративної будівлі | 56 000,00 | 56 000,00 | ||
| устаткування, обладнання з вентиляції, кондиціювання та рекуперації | 55 000,00 | 55000,00 | ||
| Реконструкція малої механізації та заміна крісел глядацької зали | 20 000,00 | 20 000,00 | ||
| Реконструкція основних мереж – водопровід, каналізація, електромережі та пожежна сигналізація | 24000,00 | 25000,00 | 49 000,00 | |
| Разом: | 22000,00 | 177 000,00 | 101 000,00 | 300 000,00 |
| Усього, у тому числі за джерелами фінансування: |
||||
| Державний бюджет | 22000,00 | 177 000,00 | 101 000,00 | 300 000,00 |
Реалізація проекту не розпочиналась.
| Додатки: | 1. Фінансовий звіт суб’єкта інвестиційної діяльності на останню звітну дату та фінансові звіти за минулий рік.
2. Довідка щодо отриманих позик та довгострокових кредитів банків, у тому числі, іноземних 3. Копія держакту на право постійного користування землею. 4. Довідка про відсутність простроченої понад три місяці заборгованості перед державним бюджетом із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). |
Генеральний директор
ДП «Національний цирк України» Владислав Корнієнко